Перейти до основного вмісту

Посібники / Як перевірити сайт: практичні посібники

Як дізнатися, хто хостить вебсайт

Щоб дізнатися, хто хостить вебсайт, розв'яжіть домен в IP-адресу, а тоді знайдіть, кому належить ця IP-адреса. WHOIS-запис домену розповідає про реєстратора й серверів імен. Запис про власність IP-адреси розповідає про мережу, в якій стоять сервери, а це і є хостинг-провайдер, якщо тільки на шляху не стоїть CDN.

Швидкий спосіб

Пропустіть домен через WHOIS-перевірку і прочитайте дві речі: сервери імен, які показують, хто керує DNS сайту, і реєстратора, який показує, де саме купили саму доменну назву. Тоді пропустіть той самий домен через трасування чи ping, щоб отримати IP-адресу, у яку він розв'язується, і подивіться, кому вона належить. Ці два пошуки дають звичну відповідь менш ніж за хвилину, і це ті самі два пошуки, які ручний метод виконує вручну.

Ручний спосіб: від домену до IP і до власника

Весь ланцюжок покривають чотири команди:

dig +short www.example.com          # domain -> IP address(es)
dig +short NS example.com           # who answers DNS for the domain
whois 93.184.216.34                 # who owns that IP block
dig +short -x 93.184.216.34         # reverse DNS name for the address

Читайте їх по порядку. Перша дає одну чи кілька A-записів. Якщо ви отримуєте CNAME, що вказує на щось на кшталт *.cloudfront.net чи *.azureedge.net, ви вже знайшли CDN, а не origin-сервер. Друга називає DNS-провайдера, часто іншу компанію, ніж і реєстратор, і хост. Третя - найважливіша: WHOIS-запис для IP-адреси тримає регіональний інтернет-реєстратор, а не доменний реєстратор, і він називає організацію, якій призначено блок адрес, разом із її ASN (номером автономної системи) і контактом для скарг на зловживання. Четверта часто повертає ім'я хоста, яке видає провайдера ще швидше, бо хостери схильні називати свої машини на власну честь.

У Windows nslookup example.com і nslookup -type=ns example.com виконують перші два кроки без встановлення чого-небудь.

Реєстратор, DNS-провайдер і хост - три різні речі

Саме тут виникає найбільше плутанини. В одному сайті зазвичай задіяні три окремі компанії:

  • Реєстратор продав доменну назву, і саме до нього звертаються з питань продовження, передачі й блокувань. Він з'являється у WHOIS-записі домену.
  • DNS-провайдер відповідає на запити щодо домену. Він з'являється як сервери імен. Багато сайтів переносять DNS до третьої сторони, лишаючи домен у первісного реєстратора.
  • Хост керує машиною, що обслуговує контент. Він з'являється у WHOIS-записі IP-адреси, а не домену.

Тож рядок сервера імен - це не адреса хостингу. Читайте його як "хто відповідає на DNS-запити для цього домену", і не більше. Пошта додає четверту сторону: MX-записи (dig +short MX example.com) вказують на того, хто обробляє пошту, а це знову часто інший провайдер.

Коли хост - це CDN, і як побачити, що за ним

Якщо пошук IP повертає CDN чи велику хмарну edge-мережу, ви знайшли край мережі, а не origin. Це CDN працює саме так, як задумано: він завершує з'єднання на вузлі поблизу відвідувача і отримує дані з origin за лаштунками, а адресу origin навмисно не публікують. Кілька речей усе ж можуть допомогти:

  1. Перевірте інші записи того самого домену. MX-записи й піддомени на кшталт mail., ftp., cpanel. чи direct. часто обходять CDN і розв'язуються прямо в мережу origin.
  2. Погляньте на заголовки відповіді. curl -I https://example.com/ часто показує server, via чи заголовки конкретного постачальника, що називають edge-провайдера, а іноді й стек за ним.
  3. Читайте ASN, а не лише назву компанії. Два провайдери можуть перепродавати потужності однієї й тієї самої базової мережі, і саме ASN показує, чия це мережа насправді.
  4. Прийміть межу можливого. Якщо origin коректно заховано за CDN, жоден публічний пошук його не покаже, а видавати здогадку за факт гірше, ніж сказати "приховано за CDN".

Та сама обережність стосується й історичного виводу будь-якого пошуку. Записи змінюються, коли сайт переїжджає, а кешована чи архівна відповідь може бути застарілою на місяці, тож краще повторити пошук, ніж довіряти скріншоту.

Для чого корисні ці пошуки

  • Оцінити хостинг-провайдера перед переїздом, перевіривши, хто хостить сайти, порівнянні з вашим.
  • Знайти правильний контакт для скарг на зловживання, коли трафік, спам чи атака ведуть до якоїсь адреси.
  • Підтвердити, що переїзд завершився, перевіривши, що домен тепер розв'язується в мережу нового провайдера з кількох локацій.
  • З'ясувати, чи збій ваш, чи вашого провайдера, адже мовчання цілого блоку адрес - не проблема вашого застосунку.

Коли відповідь змінюється

Ці пошуки показують, де сайт живе сьогодні. Вони не скажуть, коли відповідь зміниться, а вона змінюється: правка сервера імен, прострочений домен чи наполовину завершений переїзд можуть зламати сайт, поки сам сервер цілком здоровий. Постійний моніторинг стежить за DNS-записами, закінченням терміну дії домену й доступністю разом і сповіщає, коли щось із цього зрушується. WHOIS-перевірка запускає пошук просто зараз, посібник як читати WHOIS-запис детально розбирає поля, а поширення DNS - наступний крок після зміни того, куди вказує домен.

Перевірити зараз

Запустіть безкоштовну перевірку власного сайту - обліковий запис не потрібен.

WHOIS lookup

Стежити за цим постійно

Отримуйте сповіщення в момент збою: HostTracker перевіряє з понад 300 локацій і повідомляє вас електронною поштою, SMS, у Slack, Telegram та інших каналах.

Можливості HostTracker

Ще в цьому розділі: Як перевірити сайт: практичні посібники